Добро і милосердя -- два крила, на яких тримається людство

«Всі ми різні, але всі ми рівні» – основоположний вектор толерантності за нормами міжнародного права та національного законодавства.

Сьогодні спостерігається різноманіття випадків нехтування в сучасному суспільстві загальнолюдськими цінностями, порушення прав людини, особливо соціальних вразливих категорій населення та дітей у різних сферах життя, прояви нетолерантного ставлення до дитини у сім’ї, між дітьми та іншими учасниками освітнього процесу в закладах освіти, осередках дитячого дозвілля тощо. 

Толерантність –  означає повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті і переконань. 

Толерантність – це не поступка, поблажливість чи потурання. Толерантність – це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.

В день толернатності хочемо запропонувати вашій увазі добірку цікавих книг. Тут представлені як кримінальні, так і наукові бестселери, в яких кожен віднайде собі цінну інформацію. Пам`ятайте, що доброта та чуйність врятують світ.

Як часто вам здається, що вас дурять в інтернеті? Або ви усвідомлюєте, що це маніпуляція чи шахрайство, проте не розумієте, навіщо й кому вона потрібна? Facebook-тест “Який святий тобою опікується”, повідомлення “Завтра Viber буде платним — перешли це далі і для тебе він залишиться безкоштовним”, прохання “Перешліть це повідомлення, і ми перерахуємо 1 цент на лікування” та ще тисячі інших варіантів мають одну мету — обманути вас. У книжці “Як не стати овочем. Інструкція з виживання в інфопросторі” зібрані основні маніпуляції та шахрайства цифрового світу у форматі “суть — причина — наслідки — що робити”. Простою мовою на конкретних прикладах.

Фешенебельний готель високо у швейцарських Альпах – останнє місце, де Елін Ворнер хотіла би бути. Але зараз вона — слідча у вимушеній відпустці, тому не може відмовитись від братового запрошення відсвяткувати його заручини. Одразу після приїзду Елін відчуває якусь аномалію. Щось у готелі, нещодавно переобладнаному з покинутого санаторію, змушує її нервувати. Наступного ранку виявляється, що братова наречена загадково зникла. Але чекати на поліцію доведеться довго — лавина перекриває дорогу до готелю та з нього, гості починають панікувати. Вони ще не знають, що Лор — не єдина зникла безвісти жінка..

Коли в тебе стільки боргів, що, здається, з них неможливо виплутатися, коли твоє благеньке родинне судно з двома доньками на борту не лише підтікає, а просто тоне — саме час їхати дивитися на північне сяйво. Анна — давно розлучена, заклопотана і втомлена від життя офіціантка — вирішує, що це найкраще рішення у момент найбільшої життєвої скрути. Три жінки вирушають у тривалу подорож, що змінила їх усіх. І вони долають шлях від цілковитого нерозуміння й відчуженості до справжньої близькості.

Коли на вулиці холодно, а сонечко виходить із-за хмар все рідше, почуваєшся трохи нещасним і чомусь запитуєш себе: «А як люди живуть у Данії, де 120 днів на рік йде дощ, сонця катастрофічно не вистачає і постійні вітри?» До того ж, при такому кліматі цій скандинавській країні якось вдається бути найщасливішою у світі. У чому секрет? Саме на це запитання й відповідає Мік Вікінг, директор Інституту дослідження щастя у Копенгагені. Виявляється, для датчан щастя у простих речах, серед яких – добрі справи і вдячність. Книга дуже просто й надихаюче написана, з гарними ілюстраціями. Чудова ідея для подарунку та читання зимового вечора, коли трохи сумно.