"Подорож краплинки" (до Всесвітнього дня боротьби з опустеленням)

    Всесвітній день боротьби з опустеленням і посухою — міжнародний день ООН, що відзначається щороку 17 червня. Щорічно людство продовжує втрачати 12 мільйонів гектарів земель та 75 мільярдів тон родючих ґрунтів, на яких можна було б отримувати 20 млн тон зерна.

    Від опустелювання деградації земель та посух безпосередньо страждають близько 1,5 мільярдів людей, а від нестачі води - до 40 % населення земної кулі. Щохвилини у світі деградує 10 га ґрунтів; опустелювання зазнають 23 га земель; емісія вуглецю підвищується на 6150 тон; від голоду вмирає 16 людей, з яких 12 дітей.

       Згадані проблеми є надзвичайно гострими в Україні. Водною та вітровою ерозією уражені близько 57 відсотків території країни; понад 12 відсотків земель страждають від підтоплення. За різними критеріями забрудненими є близько 20 відсотків українських земель. 

    Щороку фіксується майже 23 тис. випадків зсувів. Внаслідок абразії руйнується до 60 відсотків узбережжя Азовського і Чорного морів та 41 відсоток берегової лінії дніпровських водосховищ. Більш як 150 тис. гектарів земель порушені внаслідок гірничодобувної та інших видів діяльності. Кількість підземних і поверхневих карстопроявів становить близько 27 тисяч.

    Проголошений 1995 року Генеральною Асамблеєю ООН (резолюція A/RES/49/115) у зв'язку з річницею від дня прийняття 1994 року Конвенції ООН по боротьбі з опустеленням. Державам пропонувалося присвячувати цей день підвищенню інформованості про необхідність міжнародного співробітництва в боротьбі з опустеленням і наслідками посухи й про хід здійснення Конвенції ООН по боротьбі з опустеленням.

    Опустелювання – це результат циклу деградації земель, що перетворює колись плодючі землі в непродуктивні, засушливі ґрунти. Воно несе з собою катастрофічні неврожаї, падіж худоби, пересихання водних джерел, засолення земель, наступ пісків на місця проживання людей.

    На сьогодні опустелення є однією з найбільш глобальних економічних проблем світу в цілому та України зокрема. Щороку опустелювання і посуха призводять до втрат сільськогосподарської продукції орієнтовно на суму в 42 млрд. доларів США. 

    За даними Генеральної асамблеї ООН, нині майже третина планети перебуває під загрозою висихання, понад мільярд людей може опинитися в пустелі. Такі території є вже на всіх континентах, більш ніж у 110 країнах світу. Майже половина людей, що мешкає на посушливих територіях, живе в умовах злиднів. Дефіцит води є одним з найбільших викликів ХХІ століття.

    Головною причиною (приблизно 75%) опустелювання в світі вчені виділили людську діяльність, а саме : надмірна культивація земель; перевипас; вирубування лісів; зрошення з порушенням норм і вимог.

    Попри всю світову славу українських чорноземів, проблема опустелювання для нашої країни також є актуальною. Вперше Україна відчула загрозу опустелювання близько 40 років тому, коли в південних областях зафіксували піщані бурі, почали зникати флора та фауна, люди стали покидати свої домівки. На даний момент там – пісок. Наприклад, Олешківські піски – понад 150 тисяч гектарів: 30 км із заходу на схід і 150 км з півночі на південь.

    Розташовані на Лівобережжі р.Херсонця, Херсонська область, визнані однією з найбільших пустель в Європі. Хоча пустелею їх назвати важко, скоріше, це напівпустеля. Українські бархани (так ще називають напівпустелю) поки не розростаються в розмірі. Навколо території посадили ліс (до речі, найбільший штучний лісовий масив у Європі).

    Окрім того тенденції до засушування зафіксувані в Миколаївській, Запорізькій, на півдні Донецької, а також у Одеській області. Причинами опустелювання наших земель є надзвичайно високий рівень розораності, внесення надмірних доз добрив і деградація полезахисних лісосмуг.

    Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухами – чудовий привід, аби замислитись над проблемами збереження і відтворення родючості українських земель. Адже, зберегти рідну землю для майбутніх поколінь, передати її у спадок нащадкам квітучою і багатою – наш святий обов’язок!