Вічна пам'ять героям! Ми низько вклоняємось вам!



Пам’ятати своїх героїв дуже важливо, адже герої – це ті найкращі, яких ми втрачаємо. Тих, хто поповнили український національний пантеон на сьогодні, напевно, вистачить для виховання патріотизму на сотні років уперед. Але ми не знаємо/не пам'ятаємо їх, тому прагнемо нових, вважаючи, ніби їх бракує. Їх не бракує в нашій історії, крутянці в цьому пантеоні посідають особливе місце – вони одні з перших віддали свої життя за новопроголошену Українську державу.
29 січня 1918 році недалеко від залізничної станції поблизу селища Крут ( Чернігівської області) відбулася страшна , але героїчна битва молодих українських студентів з більшовицькою армією.



                                                                   Історична довідка :
На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина. Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві. Утрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих, за сучасними підрахунками. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів i гімназистів. На сьогодні вiдомi прізвища 20 з них. Це студенти Народного університету: Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти університету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гімназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу). Втрати бiльшовицьких військ під Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 вояків.





                                                    Жар і холод січня 1918 -го
Бій, що не мав вирішального значення . 300 студентів добровольців прийняли бій. Це була вірна смерть, адже протистояти більшовицькому війську 6000 петроградських і московських червоногвардійців та матросам Балтійського флоту неможливо!
Віддамо належну шану усім тим, хто в різні часи боровся за свободу України, і тим, хто став жертвами  тоталітарних режимів. В тому числі героям і жертвам Крут.


         Меморіальний комплекс пам'яті  Героїв Крут селище Крут,
                          Чернігівської області, заснований 2006 р .           
Ця трагедія лишила свій відбиток  в історії , в пам'яті народу, в літературі , молодий поет , письменник Павло Тичина  надзвичайно влучно висвітив цей момент в одному із своїх віршів :


«Пам’яті тридцяти»
На Аскольдовій могилі
Поховали їх –
Тридцять мучнів українців
Славних, молодих…

На Аскольдовій могилі
Український цвіт! –
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…

На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! –
Понад усе вони любили
Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. –
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

Книжкова виставка "Вічна пам'ять героям! Ми низько вклоняємось вам!"








Коментарі