Ім'я на карті Поділля

25 листопада виповнюється 210 років від дня народження видатного хірурга, анатома і педагога Миколи Івановича Пирогова.

Микола Іванович народився в 1810 році в сім’ї військового скарбника, майора Івана Івановича Пирогова (1772-1826), в Москві. Він 13-й дитина в сім’ї У свої неповні 18 років Пирогов закінчив Московський університет, в 22 роки захистив докторську дисертацію, а в 26 років став професором медицини. У 1847 році в період Кавказької війни Микола Пирогов був першим, хто застосував ефірний наркоз як болезаспокійливий засіб під час хірургічних операцій. Спочатку дію наркозу хірург випробував на собі і тільки потім став його використовувати. Праці Миколи Пирогова висунули вітчизняну хірургію на одне з лідируючих місць у світі. Микола Іванович був завзятим курцем і помер внаслідок свого захоплення – у нього розвинулася в роті ракова пухлина. У 1842 році скромно обвінчався з Катериною Дмитрівною Березиною. Сімейна ідилія тривала недовго – Катерина, встигнувши чоловікові подарувати двох чудових синів, померла через чотири роки заміжжя, народжуючи другу дитину. Після цієї події Пирогов півроку не брав в руки скальпель. У липні 1850 року в віці 40 років, Микола Іванович Пирогов одружується вдруге на Олександрі Бісторм, якій було 25 років. Олександра Бісторм, друга його дружина, пережила чоловіка на 21 рік. До Пирогова приходили різні за достатком люди, ліки і операції для бідних були безкоштовними. Люди називали Миколу Івановича “чудесним лікарем” і з’їжджалися з усієї України У ті часи знеболювального не було. Можна тільки уявити, як швидко треба було робити операцію, аби пацієнт не помер від больового шоку. Микола Пирогов камінці із сечового міхура він видаляв всього за півтори хвилини. Микола Пирогов винайшов гіпсову 

 

пов’язку, заснував на війні інститут сестер милосердя. Микола Пирогов побував аж на чотирьох війнах: Кавказькій, Кримській, Російсько-турецькій та Франко-прусській. І на усіх він рятував тисячі солдатських життів. Кожні 5-6 років проводиться ребальзамування тіла Пирогова. Примітно, що костюм, в який одягнений вчений все так же хороший, як і 130 років тому.

«Музей Миколи Пирогова — чи не єдиний в Україні меморіальний комплекс, де зберігається забальзамоване тіло вченого, і це створює йому неабияку туристичну привабливість.
Це частина медичного світу Вінниці. Для кожного медика нашого міста не тільки Микола Іванович у першу чергу асоціюється з медичним університетом, який носить його ім’я, і з музеєм, який слугує науково-практичною базою для навчання майбутніх лікарів. Пирогов — це святиня, без якої не може бути Вінниця. Територію Музею-садиби було передано в загальнодержавну власність розпорядженням Вінницької обласної держадміністрації від 22 грудня 1995 року. Указом Президента України від 10 червня 1997 року він отримав статус національного, а за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 червня 2003 року — статус природоохоронного об’єкта.

картина В. Кузнецова " М.І. Пирогов у Джузеппе Гарібальді"

Побував М. І. Пирогов в італійському місті Спеції, де лікував пораненого Джузеппе Гарібальді-

народного героя Італії. Річ у тім, що навіть досвідчені іноземні хірурги не були спроможні визначити, чи залишилась в рані Гарібальді куля, і наполягали в якнайскорішому ампутуванні ноги. Пирогов же не став ампутувати Гарібальді і вилікував цого.
Пирогов помер у Вишні 23 листопада 1881 року від ракового виснаження. Доктор Д. Виводцев з Санкт - Петербургу забальзамував його тіло, яке 24 січня 1882 р. перенесли до усипальниці, збудованної дружиною Миколи Івановича. У 1885 р. над усипальницею зведено церкву за проектом київського архитектора В. Сичугова.