Історія національного вбрання українців сягає "сивої" давнини, а найголовнішим елементом крізь роки залишилася вишиванка. Раніше вірили, що саме вона оберігає людину протягом життя, дарує їй долю, здоров’я та застерігає від негараздів.
Достеменно невідомо, коли саме вишиванка почала розвиватись як галузь мистецтва. За свідченнями дослідників, розвиток вишиванки відбувався протягом багатьох століть, щороку збагачуючи ремесло новими орнаментами та техніками.
Розкопки археологів та свідчення літописців підтверджують те, що цей вид мистецтва існував давно. Ще скіфи носили вишитий одяг, а на срібних бляхах, які знайшли на Черкащині, зображені фігурки чоловіків з ідентичним вишитим українським костюмом XVIII-XIX століть. Хоча самі бляшанки датовані VI століттям.
Окрім цього, деякі елементи українських орнаментів, що використовуються у вишивці, співпадають з малюнками, що прикрашали посуд у трипільській культурі.
Найдавнішими зразками цього ремесла вважають залишки вишитих лляних сорочок, прикрашених унікальними візерунками, знайденими археологами поблизу села Мізин на Чернігівщині. Також у Миколаївській області серед розкопок кургану Соколова Могила вдалося знайти вовняний одяг, ймовірно, сорочку, оздоблену стародавньою вишивкою. Цей факт доводить неабияку важливість вишитого одягу для людей, адже його клали в могилу разом із золотом.
Історично склалося, що кожен регіон чи область України має свої особливі орнаменти для вишивання сорочок. Наші предки вірили, що кожен елемент на вишиванці має своє значення, адже поєднання певних візерунків може принести у їхню долю лихо, або ж навпаки - щастя та успіх.
Характерна техніка для Полтавщини - це вишивання білими нитками на білому полотні. Виглядає дуже ніжно і красиво. На старих сорочках техніка вишивки така: манішка вишивається білими нитками й обводиться чорними, іноді кольоровими, смужками. Вишивалися сорочки як гладдю, так і хрестиком. Але також тут вишивають і чорними, червоними, сірими нитками. Рідше - іншими кольоровими нитками.
Південні регіони і Харківська область характеризуються вишивкою, яка властива центру України, але має і свої особливості. Орнаменти на сорочках вишивалися хрестиком і напівхрестиком. Такі візерунки створюють враження рельєфності завдяки тому, що вишивалися грубими нитками;
Геометричні і ромбовидні узори характерні для вишиванок Полісся та Волині. Червоні нитки на біло-сірому полотні;
Чернігівські сорочки вишиваються білими, червоними і чорними нитками. Стібки - дрібні, що створює враження бісерної вишивки;
Для столиці України - Києва - характерні такі рослинні орнаменти: хміль, калина, дуб, виноград. А також геометричні фігурки: квадрати, розетки, ромби. Колірна гамма - чорний і червоний;
Сорочки Поділля дуже барвисті і різноманітні. Для них характерна така техніка як мережка - це коли витягуються нитки на полотні уздовж. Перпендикулярні залишилися нитки, обшиваються білими або кольоровими. Техніка мережка нагадує собою мереживо. Такою технікою можна зробити, як маленькі малюнки, так і обшити практично всю сорочку. Для Поділля характерні мереживні однотонні “павучки” і різнобарвний “шабак”. Орнаменти вишиваються одно- або двоколірні - чорний з додаванням червоного або синього, або жовтого;
Для Західних регіонів характерні різноманітні візерунки та кольори. Тут можна зустріти і геометричні різнокольорові візерунки, і сорочку вишиту тільки блакитними квітами. Наприклад, для Тернополя характерно обшивати у сорочки лише рукави. Але рукав вишивається весь вздовж скошеними або поздовжніми смугами. Закарпатські майстрині вишивають зигзагом (так звана “каракуля”). Нитки підбираються для орнаменту як чорно-червоні, так і кольорові.
Носіть вишиванку в усіх випадках життя, а не лише на свята! І нехай сила вашого роду охороняє вас від усього зла! З Днем вишиванки!
Коментарі
Дописати коментар